К основному контенту

Якщо Нeмає Стaжу, Прaцював Неoфіційно. Якoю Буде Пeнсія — Відповідь Мінсоцполітики


Багатьох українців передпенсійного віку зараз цікавить запитання: чи буде пенсія, якщо немає стажу? В Україні люди, які не працювали, працювали неофіційно або не змогли накопичити необхідних 15 років стажу до виходу на пенсію, отримують однакові виплати (рівні мінімальному прожитковому мінімуму). З якого саме віку можна почати отримувати пенсію, якщо немає стажу або якщо ви не працювали офіційно — розповіла міністерка соціальної політики Марина Лазебна.

Якщо у людини є страховий стаж, але для отримання права на пенсійні виплати його не вистачає (менше 15 років), вона може розраховувати на мінімальний розмір пенсії.

Він прив’язаний до прожиткового мінімуму, який сьогодні становить 1934 грн. Раніше вона називалась “соціальною”. Водночас отримувати такі виплати людина почне не в 60 років (як особи з повним стажем), а в 63 роки.

Якщо людина ніде не працювала офіційно (тобто в неї взагалі немає страхового стажу), вона буде отримувати допомогу, а не пенсію. Лазебна зазначає, що вона називається “державна допомога тим людям, які не мають права на пенсію”. Її розмір також прив’язаний до прожиткового мінімуму (1934 грн). Але почати отримувати її можна лише з 65-річного віку.

Варто звернути увагу, що та категорія населення, яка не працювала взагалі або працювала неофіційно, на якісні програми підвищення розміру допомоги розраховувати не може. Міністерка стверджує: “Зростання там буде дуже маленьке. Це просто мінімальна гарантія. Тому завжди краще йти на повноцінну трудову пенсію”.

Популярные сообщения из этого блога

В России требуют отстранить Путина из президентского кресла

В России требуют, чтобы депутаты Федерального Собрания РФ начали процедуру отстранения Владимира Путина от должности президента. С соответствующим требованием выступил российский общественный и политический деятель, президент Фонда “Перспектива” Леонид Гозман. Он сообщил об этом на своей странице в Facebook и подчеркнул, что народ имеет право использовать такой механизм устранения главы государства, хоть и понимает, что российские депутаты всё равно не будут свергать диктатора. “Я, Гозман Леонид Яковлевич, требую от депутатов Федерального Собрания РФ немедленно начать по предусмотренным Конституцией РФ процедурам процесс отстранения от должности президента РФ В.В.Путина. Понимаю, что они этого не сделают, хотя именно в этом их долг. А мой долг – требовать этого”, – подчеркнул Гозман. При этом он отметил, что не получал никакого вознаграждения за выдвижение такого требования от любых стран или организаций. “К вниманию органов: в этом тексте нет признаков дискредитации Вооруженных сил РФ

У Біблії знайшли пророцтво про кінець війни в Україні: Того, хто прийшов з півночі, віддалю від вас, і вижену в землю безводну і порожню

24 лютого росія вчинила безпрецедентний акт агресії проти Україну. Сотні безневинних жертв, зруйновані міста та інші звірства вчиняє російська армія. Однак Україна дала гідну відсіч, і ворогу приходиться не просто. Проте війна ще триває. Користувачі інтернет знайшли слова в Біблії, які дуже нагадують ситуацію в Україні. Це пророцтво з Книги пророка Йоіля розділ 2 вірші 20-21. Не бійтеся. І того, хто прийшов з півночі, віддалю від вас, і вижену в землю безводну і порожню, переднє полчище його — у море східне, а заднє — у море західне, і піде від нього сморід, і підніметься від нього смердота, оскільки він багато наробив зла. Не бійся, земле: радуйся і веселися, бо Господь великий, щоб зробити це! 

В ночі на Тернопільщині в Зарваниці сталось неймовірне чудо, що здивовані були навіть старші священики…

Володя був незрячим з самого дитинства. Він не бачив білого світу: ні неба, ні землі, ні батьків, ні інших речей, що його оточували з дня його народження. Мати – Ганна, як та пташка, побивалася з горя і кидалася до різних клінік, професорів. Але… діагноз був невтішний: зорові нерви настільки вражені, що їх нічим не можна уже відновити. Але мати є мати. Вона не вірила медичним світилам, адже в деяких випадках і вони помиляються. У її серці жевріла надія на зцілення сина, вона вірила в Боже диво… Проте дорога до цього дива була тернистою і довгою. Чоловік, дізнавшись про хворобу сина, покинув їх, не підтримавши у важку хвилину. Не сподівалася Ганна, що її Микола здатний на такий підлий вчинок. Просила не залишати в такий бoлючuй для них період. Але йому було байдуже. «Здай сина в інтернат, хай там держава про нього піклується. Навіщо тобі цей тягар, адже ти теж здоров’я не маєш?» – радив Ганні благовірний. Від таких порад їй ставало зовсім зле. «Не зречуся своєї дитини, щоб там не було.