К основному контенту

Сообщения

Сообщения за февраль, 2022

5 вкусных блюд из фарша. Отличная подборка

КОТЛЕТЫ «ПЫШНЫЕ» Вкусные, сочные, ароматные котлеты. Очень нежные и простые в исполнении. По вкусу даже напоминают люля, но только сочнее и нежнее. Угощайтесь! Продукты: 1.Фарш мясной любой (можно свинина-говядина-курица в равных пропорциях) — 600 гр 2. Батон — 3 ломтика 3. Лук репчатый — 1 шт 4. Чеснок — 1 зубок 5. Молоко — 100 мл 6. Специи (по вкусу: соль, аджика или красный молотый перец) 7. Орех мускатный — 1 щепотка 8. Зира (молотая) — 1 щепотка Как приготовить котлеты «Пышные»: В фарш добавить чеснок пропущенный через пресс и лук натертый на крупной терке. С батона снять корочку, произвольно поломать мякиш и залить молоком. Помять руками и оставить минут на 5, чтобы батон размяк полностью и впитал в себя молоко. Соль и все специи перемешать и добавить к фаршу. Зиру потолочь в ступке или мельничке. Так же к фаршу добавить размякший батон вместе с жидкостью. Тщательно вымесить фарш и положить его в пакет. Пакет с фаршем раз 10 сильно ударить об стол. Называется-отбить фарш. Он стан

А хіба ти мене не доглянеш? – Ну, у мене діти, чоловік. Хіба вам так погано у своїй хаті? У той же день тітка зібрала речі і зі сльозами на очах пішла геть. А на прощання сказала слова, які жінка не може забути вже багато років

З Неонілою Максимівною ми випадково зустрілися в Карпатах на відпочинку. То ж, так, між іншим, я запитала її про її дітей і відразу зрозуміла, що це питання для неї є дуже болючим. Я знала, що діти давно роз’їхалися, донька-лікар живе у Києві, а син-геолог після закінчення університету подався аж на Камчатку. – Мені за сімдесят, а я й досі не маю внуків, – заплакала Неоніла Максимівна.  За матеріалами. Донька Неоніли, Марта, росла красунею і це відчувала. Тим паче, батьки були вчителями – а це у сімдесятих багато про що говорило. У шкільному драмгуртку мала всі головні ролі, тож не дивно, що після школи поїхала до Києва вступати у театральний, та, очевидно, викладачі не розгледіли у ній потенціалу, бо екзамени вона провалила. Рік працювала піонервожатою у школі, а тоді на диво усім з першої ж спроби поступила в медичний у Києві. Вивчилася на лікаря, тепер працює у приватному медичному центрі, має квартиру, заміський будинок. – А щастя нема, – підсумовує Неоніла Максимівна. – Двічі була

Мами не стало 2 роки тому, тато в селі залишився сам. Я приїжджала до нього щовихідних, прибирала, готувала їсти. А потім в нашому селі одній жінці діти купили стареньку хатину і батько сказав, що тепер я можу відвідувати його рідше

2 роки тому не стало моєї мами, тато в селі залишився жити сам. Коли мама була, вони дуже добре з усім справлялися, хоча обом вже було за 70, а от коли її не стало, то тато зовсім змінився, нічого робити не хоче, навіть їсти собі зварити лінується, хоча все життя він був працьовитим чоловіком. А зараз не прибере сам, на місце нічого не ставить і, коли я приїжджаю в село в п’ятницю, то мені два вихідні дні тільки й те робити потрібно, що прибирати та готувати, але і в мене дитина мала, я втомлююся дуже. Я живу в місті з синочком, рік тому розлучилася, але ще досі виплачую сама кредит за однокімнатну квартиру. Допомогти мені зовсім нікому, з ранку до вечора я на роботі, ввечері забираю сина зі школи і виконую з ним домашні завдання, готую вечерю, а коли син лягає спати, я готую на наступний день, мию, перу, прибираю. Загалом дуже втомлююся за день, а щовихідних потрібно їхати до тата, бо він останнім часом дуже змінився і й там вся робота на мені. Відколи мами не стало, мені важко, адже

“Мeнi 15 poкiв. Я їду в тpaмвaї вiд бaбуci. Нeдiлю, нe пiзнiй вeчip, тpaмвaй нaпiвпopoжнiй. Лiтo, я в лeгкoму плaттi дo кoлiн…”

Мeнi 15 poкiв. Я їду в тpaмвaї вiд бaбуci. Нeдiлю, нe пiзнiй вeчip, тpaмвaй нaпiвпopoжнiй. Лiтo, я в лeгкoму плaттi дo кoлiн. В paйoнi Пpивoзу в тpaмвaй вxoдять тpи п’яниx пpидуpкa, oглядaютьcя нa вci бoки i … Пpo цe нaпиcaлa Мaйя Тульчинcькa. Пocт пpeдaємo мoвoю opигiнaлу: Нecкoлькo ocтaнoвoк oни цeпляютcя кo мнe, cнaчaлa тиxo, пoтoм вce peзвee. Пpиcтaют, лeзут oбнимaтьcя, тepeтьcя oб мeня, зaдиpaют мнe юбку, pжут, oбcуждaют, чтo eщe мoжнo co мнoй cдeлaть. Я нecкoлькo paз пpoшу пpeкpaтить. Отxoжу в дpугoй кoнeц вaгoнa – нe пoмoгaeт, oни идут зa мнoй. Выйти из тpaмвaя – нe вapиaнт, мы пpoeзжaeм в тoм чудecнoм мecтe в Одecce, гдe c oднoй cтopoны улицы клaдбищe, a c дpугoгo тюpьмa. Я выйду – oни выйдут зa мнoй. А нa улицe ни души. Нo в тpaмвae люди ecть! Взpocлыe мужчины и жeнщины, и вceм им нe oxoтa cвязывaтьcя c тpeмя пьяными кoзлaми, пoэтoму oни вce cтapaтeльнo изучaют пeйзaж зa oкнoм. Пoкa я нe нaчинaю opaть нa вecь вaгoн: Люди, чтo вы мoлчитe? Они мeня ceйчac тут изнacилуют, вы тoжe

Дiвчинкa з Волині, яку вивeли з кoми, чepeз 5 poкiв зpoбилa нeймoвipний пoдapунoк лiкapю…

Дiвчинкa, яку вoлинcький мeдик вивiв iз кoми, чepeз 5 poкiв зpoбилa йoму нeймoвipний пoдapунoк. Пpo цe пишe Вoлинь-нoвa. Миxaйлo Лoвгa cпeцiaлiзуєтьcя нa вpoджeниx вaдax poзвитку гoлoвнoгo тa cпиннoгo мoзку, гiдpoцeфaлiї, тeтepинг-cиндpoмax, пуxлинax гoлoвнoгo тa cпиннoгo мoзку й iншиx cклaдниx випaдкax, oпepувaти якi в Укpaїнi бepутьcя oдиницi. Днями з лiкapeм тpaпилacя нeймoвipнo звopушливa icтopiя, пpo яку вiн poзпoвiв у cвoєму дoпиci у фeйcбуцi. Зa cлoвaми Миxaйлa Лoвги, нa пepший пoгляд пoдiя, пpo яку йдeтьcя, – звичнe вeciлля мoлoдoї пapи. Хoч у нiй вce ж є пeвнa нeзвичнicть. «Спpaвжня ocoбливicть цiєї пoдiї пoлягaє в тoму, щo з цiєю нeзвичaйнoю ciм‘єю i їxньoю нeймoвipнoю дoнeчкoю мeнe пoзнaйoмилa…жaxливa тpaгeдiя. Як зapaз пaм‘ятaю дзвiнoк пocepeд нoчi нeвpoлoгa oднiєї з paйoнниx лiкapeнь, який пoвiдoмив пpo мoлoду дiвчину, якa пocтpaждaлa в peзультaтi дopoжньo-тpaнcпopтнoї пpигoди – нaїзду нa нeї мoтoциклa… І oтpимaнa iнфopмaцiя вiд чepгoвoгo лiкapя змуcилa мeнe, тoдi щe зoвci

Він підійшов до священика і сказав: — Я більше не прийду до церкви! Священик запитав: — Чому? Хлопець відповів..

Молодий чоловік підійшов до священика і сказав: — я більше не прийду до церкви! Священик запитав: -чому? Молодий чоловік відповів: — я бачив, як люди які приходять до церкви говорять погано про інших хто є в церкві, багато парафіян дивляться на свій телефон під час служби, а це лише кілька моментів які я помітив… Священик сказав: — добре, але перед тим, як ти підеш, зроби мені послугу: візьми повний стакан води і три рази пройди через церкву без єдиної пролитої краплі на підлогу, тоді можеш не приходити до церкви, якщо ти цього хочеш. Молодий хлопець був певний, що це буде дуже легко! І він пройшов три рази, як священик просив. Коли хлопець закінчив, то сказав священикові, що все зроблено. А священик запитав: — коли ти йшов через церкву, ти бачив, як інші люди говорять погано про інших? Хлопець відповів: — ні. — ти бачив, як хтось дивився на свій телефон? — ні, не бачив. — знаєш, чому? — ні — відповів той. — ти був зфокусований на тому, щоб не перечепитися і добре донести воду. Те саме

Я і так стараюся допомагати сестрі з донькою, але це вже просто нахабство! Хіба я винна? Ніхто її не змушував цю дитину народжувати й вона знала, на що йде

Яна давно не бачилася зі своєю подругою. Вирішили у суботу зустрітися у кафе й за чашкою філіжанки почали розповідати родинні історії. – Моя старша сестра Інна самотужки виховує донечку. Вона зі своїм хлопцем майже 10 років разом жила. Спершу він казав, що не час одружуватися, бо вони молоді та ще не нагулялися. А потім то грошей не було, то робота погана та зарплата маленька. Словом, щоразу ось так відтягував зі шлюбом. Оминав РАЦС десятою дорогою. Одного дня сестра приносить йому позитивний тест на вагітність. Чи вона спеціально вирішила завагітніти, щоб він точно вже зробив пропозицію чи просто випадково вийшло – я не знаю. А той почав так кричати й сваритися, а потім взагалі гонорово зібрав свої речі та сказав, що кидає її. Але дитинка народилася здоровою, назвала Марійкою. А ось прізвище у неї дівоче й у свідоцтві про народження не вказувала батька. Яна всіляко намагалася допомогти сестрі, адже у самої також була донечка такого віку – Яринка. Разом гуляли, купували речі та ходили

Водій-хам вирішив, що старенька надто повільно переходить дорогу. Реакція бабусі — фантастика!

Старших нужно уважать — этому учат нас с самого детства. Но, к сожалению, иногда, люди совсем забывают о воспитании. Этот водитель мерседеса, наверно, очень опаздывал. Иначе, как объяснить его поведение, он не мог подождать лишнюю минуту, пока эта милая пожилая леди перейдет дорогу? Но милая старушка оказалась не такой простой. Пожилая дама показала всем, кто главный на дороге. Молодец!

Відтепер всі гостини для мене-табу, навіть на ювілей: Після 40 років нізащо не приймайте гостей вдома, і ось чому

Звісно, наявність великої родини — це просто чудово. Хочеться збиратись всі разом на великі свята, пригощатись смачними стравами та ділитись новинами свого життя, обмінюватись досвідом, говорити на цікаві теми. Та чому фахівці радять припинити приймання гостей для людей, які старші 50 років? В цьому віці застілля сприймаються по-іншому, тому краще зустрічатись в спеціальних закладах, щоб вберегти себе від стресу. Шановні гості «До 50 мені ще як і коли, бувало різне, але все ж подобались гучні застілля. Ми запрошували купу друзів і якось поміщались вдома. Та зараз пріоритети змінились. Спокій мені тепер набагато важливіший» «Колись я сама любила ходити в гості та й приймала їх у себе, але після останнього ювілею (було 50 років), я вирішила, що годі з мене. Хочеться мелісового чаю і шматочка святкового торта, не більше. Я можу запросити гостей в кафе, щоб пригостити на честь свого дня народження, але ніяких домашніх гостин». «Часто гості засиджувались мало не до ранку, колись це було вес

Домашние чебуреки — 10 самых удачных рецептов

  Хрустящие домашние чебуреки с пузырьками, как в чебуречной Чтобы домашние чебуреки вышли хрустящими и румяными, приготовьте их из плотного теста на воде. Начинка из мясного фарша и специй сделает блюдо сытным и ароматным. Подавайте к обеду или в качестве быстрого перекуса. Ингредиенты –+ порц. Мука 4 ст. Вода 300 мл. Яйцо куриное 1 шт. Соль  по вкусу Масло сливочное 1 ст.л. Масло растительное  для жарки Для начинки:   Фарш мясной ½ кг Лук репчатый 1 шт. Соль  по вкусу Специи для фарша  по вкусу Зелень 1 пучок Шаги Хорошо размороженный фарш выкладываем в большую тарелку. К нему добавляем измельченную зелень и репчатый лук, соль и специи по вкусу. Тщательно размешиваем начинку. Все ингредиенты должны равномерно распределиться. Замешиваем плотное тесто на чебуреки. Для этого необходимо просеять муку, добавить в ней теплую воду, яйцо, растопленное масло, соль и тщательно все перемешать. Делим тесто на небольшие части. Тонко раскатываем их в кружочки, дополняем начинкой и складываем попол